Смертна кара протягом багатьох століть була найважчою мірою відповідальності, яка застосовується до злочинців, які вчинили особливо тяжкі злочини. Найчастіше у сучасності до таких осіб застосовують смертну кару у вигляді розстрілу. Проте мають місце й такі її різновиди як смертельна ін'єкція, електричний стілець, повішання, відсікання голови та побиття камінням. В деяких країнах ці види покарання застосовують до шпигунів, державних зрадників, терористів. У мусульманських країнах - до перелюбників, гвалтівників, гомосексуалістів, немусульманина й мусульманки, що вступили у статевий зв'язок. В Україні, як і в більшості пострадянських країн (крім Білорусі) введений мораторій на смертну кару. Але у зв'язку з великою кількістю ув'язнених, засуджених до довічного ув’язнення, перед нами стоять питання - А чи потрібні такі люди суспільству? Чому вони повинні існувати за рахунок рядових громадян-платників податків? І як це може відбитися на моральних якостях кожної людини?